Тези навчальних ситуацій.

Предыдущая123456789Следующая

1.Учитель, демонструючи репродукцію картини № 4 — робоча кімната Ґете, повідомляє: Серпень 1831 року. В невеличкому німецькому містечку Веймарі, у власному будинку, за робочим столом, на дерев'яному стільці сидить старий сивий чоловік. Але роки не згасили вогню його душі, блиску очей, світлих думок. Він пише:

... Служить цій справі заповітній —

Це верх премудрощів земних:

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б'ється день у день за них.

Нехай же він, і молоде й старе,

Життєві блага з бою тут бере.

Коли ж побачив, що стою

З народом вільним в вільному краю,

Тоді гукнув би до хвилини:

Постій, хвилино, гарна ти!

Ніяка вічність не поглине

Мої діла, мої труди!

Провидячи те щасне майбуття,

Вкушаю я найвищу мить життя...

Це останні слова Фауста — героя однойменного твору Й.-В. Ґете, який зробив поета всесвітньо відомим і всесвітньо визнаним.

2. З'ясуємо значення слів відомий та визнаний.

Учні доходять висновку, що відома людина — та, яку знають багато людей у світі, а визнана — та, яку не лише знають, а й шанують, мають за взірець, читають, вивчають, намагаються наслідувати.

Такою людиною був Й.-В. Ґете. До нас його творчість прийшла в російських перекладах В. Жуковського, поетів пушкінської доби — Ф. Тютчева, К. Аксакова — та українських — П. Гулака-Артемовського, П. Грабовського, Б. Грінченка, І. Франка, М. Рильського, М. Бажана, М. Лукаша, В. Стуса та ін.

3. Завітаємо до музею Й.-В. Ґете у Веймарі, який було відкрито 23 березня 1882 р. Тут можна дізнатися про геніального поета як особистість, його творчу працю, науково-дослідницьку та практичну діяльність. Водночас музейні експонати допоможуть глибше осягнути творчість митця.

Кожне з чотирнадцяти приміщень триповерхового будинку-музею присвячене окремій темі. Слово екскурсовода ілюструється добором фактів, стислих коментарів до них та відповідних цитат із творів Й.-В. Ґете.

Приміщення № 1. Поетичний твір «Фауст» — справа всього життя.

Над головним своїм творінням Й.-В. Ґете працював шістдесят років. Видання «Фауста» багатьма мовами, фото та ілюстрації доводять визнання твору в усьому світі. У зібраних тут документах розкриваються основні етапи його написання. Особливу увагу привертають уривки з тексту, проілюстровані малюнками самого Й.-В. Ґете.

Приміщення № 2. Особистість— природа — поезія. Молодий Ґете.

Експонати цього залу розповідають про дитинство та юність поета, проведені у Франкфурті, його навчання в Лейпцигу, життя у Штрасбурзі, де Й.-В. Ґете закінчив навчання й познайомився з Й.-Г. Гердером. Звернувшись до відомих віршів про природу, написаних поетом у Лейпцигу та Штрасбурзі, можна простежити зміни в його світогляді, що позначилися на ліриці.



Приміщення № 3. Тема емансипації в поетичних творах. Роки у Франкфурті.

Ода «Прометей» представлена тут у взаємозв'язку з міфом про титана, який довіку став для людства символом прагнення до волі й творчості.

Роман «Страждання молодого Вертера» був не лише першим загальновизнаним твором Й.-В. Ґете, а й окреслив новий напрям європейського роману. Тоді ж поет, намагаючись створити національний героїчний характер, пише драму «Гец фон Берліхінген».

Й.-В. Ґете — активний учасник літературної групи «Буря і натиск», один з постійних рецензентів її друкованого органу «Франкфуртський вчений вісник».

Приміщення № 4. Практична діяльність. Перші десять років у Веймарі.

7 листопада 1775 року Й.-В. Ґете переїздить до столиці герцогства Саксен-Веймар-Ейзенах, де мешкало 6000 жителів. Згодом він, обійнявши тут високу посаду, брав участь у розв'язанні майже всіх державних справ.

Матеріали залу розкривають адміністративну діяльність митця, коло його спілкування.

Приміщення № 5. Один день із життя Й.-В. Ґете.

Цю кімнату присвячено лише одному дню з життя генія — 1 лютого 1779 року. Експозиція розкриває не лише практичну діяльність Й.-В. Ґете, а й невдоволення митця мізерністю досягнутого. Гіркі нотатки щодо реального стану герцогства в щоденнику поета свідчать про загострення душевної кризи, виходом з якої стала втеча до Італії.

Приміщення № 6. Самовідданість і нова орієнтація. Й.-В. Ґете в Італії.

З серпня 1786 до травня 1788 року Й.-В. Ґете живе в Італії — у Римі. Його захоплюють чарівний південний пейзаж, пам'ятки античності та Відродження. Поет спостерігає природні феномени, вивчає життя італійського народу. Саме в Італії Й.-В. Ґете переробив і завершив чимало своїх поезій, бо тут знову відчув себе художником-творцем.

Приміщення № 7. Поетична праця. Роки товаришування з Ф. Шиллером.

Згодом поет назвав цей час «щасливою подією, яка перевершила всі його сподівання й надії».

Основні експонати цього залу присвячено дебатам, які точилися в майстернях обох класиків, зокрема — навколо балади. Й.-В. Ґете серйозно зацікавився образотворчим мистецтвом.

Приміщення № 8, 9. Програма та реальність. Й.-В. Ґете — керівник театру у Веймарі.

З 1791 по 1817 рік у театрі було поставлено 600 п'єс, які дістали визнання в багатьох землях Німеччини. Саме на сцені його театру відбулися прем'єри Шиллерових п'єс: «Валленштейн», «Марія Стюарт», «Мессінська наречена», «Вільгельм Телль».

Приміщення № 10. Спостереження— експерементування — опис. Й.-В. Ґете — природознавець.

У цьому залі виставлено предмети й документи, що свідчать про наукові дослідження поета.

Приміщення № 11. Й.-В. Ґете в контексті національної літератури(кінець XIX — початок XX cm.).

У цьому залі представлено літературні течії, напрями, що існували в Німеччині на той час. Експонати розповідають про співпрацю й стосунки поета з книговидавцями, редакторами журналів, альманахів.

Приміщення № 12. Поет та історія. Автобіографічний твір.

Й.-В. Ґете сам зауважував, що з роками «стає історією». Будучи свідком багатьох визначних історичних подій, він чимало пережив та переосмислив.

Приміщення № 13. Нація і людство. Й.-В. Ґете і світова література.

На таких зразках, як «Західно-східний диван», та перекладах розкривається ставлення Й.-В. Ґете до світової літератури. Він вивчав твори античності та європейського Ренесансу, східну поезію, фольклор різних народів; чимало розмірковував про вселюдський духовний поступ, дружив з багатьма культурними діячами.

Приміщення № 14. Підсумки багаторічної творчості. Проблематика поеми«Фауст», її II частина.

Матеріали останнього залу розкривають зв'язок творчості Й.-В. Ґете з найболючішими і найсуттєвішими проблемами людини та суспільства, виявляють місце останніх частин «Фауста» в духовній еволюції митця. Як заповіт великого генія звучать слова Фауста: «Піде вперед, посеред мук і щастя...».

4. Ще за життя Й.-В. Ґете його будинок став своєрідним музеєм. З усіх кінців Європи надходили до нього книжки, газети, листи. Щоб побачити й почути старійшину європейської літератури, сюди приїздили В. Жуковський і О. Кіпренський, А.-М. Ампер і Г. Гейне, А. Міцкевич, В. Теккерей та багато інших.

Й.-В. Ґете цікавився всіма сферами людського буття. Літературою ж опікувався найбільше. Він захоплювався В. Шекспіром, Дж. Байроном і О. Пушкіним (останньому на згадку подарував своє перо), вірив у велике майбутнє Стендаля та П. Меріме, читав В. Скотта, П.-Ж. Беранже та ін. Важко навіть уявити, скільки книжок прочитав за життя поет. Лише в його домашній бібліотеці понад 10 тисяч видань.

Ви також маєте змогу прилучитися до шанувальників славетного поета, відкриваючи для себе його безсмертний твір — «Фауст».

5. Вдома учні читають трагедію Й.-В. Ґете «Фауст» в обсязі, визначеному вчителем.


8500020225630343.html
8500063189822587.html

8500020225630343.html
8500063189822587.html
    PR.RU™